«Як навчати дітей доброчесності психологічні аспекти» (Пам’ятка для батьків)

• Демонструйте вдома приклади порядності та гідної поведінки. Моральна сила власного прикладу впливає найсильніше й відіграє визначальну роль у житті дитини. Украй важливо, щоб люди, які намагаються позит  ивним чином впливати на дитячий характер, підтверджували свої слова справами.
• Чітко формулюйте власні цінності. Розповідайте своїм дітям про ваші позиції у важливих питаннях. Якщо ми хочемо, щоб діти засвоювали ціновані нами чесноти, то повинні вчити їх того, у що віримо, і розповідати, чому ми в це віримо. У повсякденному житті існують незліченні можливості для залучення дітей до розмови про моральність.
• Виховання – це про ціннісні речі. Тому, наприклад, казати дитині: “Читай більше” й не читати самому не вдасться. Так само з доброчесністю. Якщо батьки вважають, що нормально видати чуже за своє, то дитина так і вважатиме.
• Якщо для батьків оцінка важливіша, ніж те, що знає дитина, тоді з цим ми нічого не зробити. Поки буде колекціонування високих оцінок, а не знань, із недоброчесністю буде складно боротися.
• У сім’ї має бути повага до особистого простору. Треба проговорювати з дитиною, що брати чуже – недобре. Тим, хто до цього звикнуть із дитинства, буде легше дотримуватися доброчесності в будь-яких проявах.
• Батьки повинні пояснювати дитині, що вона насамперед навчається для себе. Метою навчання не є отримання балів, а результат. Особливо підлітків треба вчити вчитися, прикладати зусилля, адже це навички на все подальше життя.
• Проявляйте повагу до всіх членів родини. Батьки, які шанують один одного, поділяють сімейні обов’язки й вирішують свої суперечки мирним шляхом, дають дитині потужний приклад поваги. Якщо діти відчувають повагу всередині сім’ї, вони, швидше за все, будуть шанобливими у ставленні до інших людей. Простіше кажучи, повага породжує повагу.
• Демонструйте на прикладі хороші манери та вчіть їх дітей. Зробіть домашнім правилом прояв вихованості усіма членами сім’ї. Хороші манери – це справжнє золоте правило в дії. Іде мова про люб’язність чи про інші прості соціальні навички, саме вдома, у родині закладаються основи істинної турботи про інших людей. І хороші манери – це одна зі складових такої турботи.
• Не давайте дітям доступу до алкоголю й наркотиків. Демонструйте відповідну поведінку у ставленні до вживання алкоголю й наркотиків. Незважаючи на потужний тиск однолітків, юнацькі тривоги, підліткове прагнення до спокус і повідомлення засобів масової інформації, які, зокрема, рекламують уживання алкоголю, сім’я має найпотужніший вплив на те, стане дитина жертвою згубних звичок чи ні. Ніде особистий приклад батьків не важливий настільки, як у сфері вживання алкоголю та наркотиків.
• Плануйте сімейні проекти надання послуг і громадської діяльності. В основі доброчесності лежить почуття турботи та піклування про інших людей. Існують численні можливості для реалізації проектів сімейної благодійності, в яких можуть брати участь навіть маленькі діти. Прості вчинки, такі як доставка їжі хворому сусідові, допомога по господарству літній людині або збір одягу та іграшок для дітей-сиріт, допомагають молоді відчути радість від надання допомоги іншим людям і розвивають на все життя звичку надавати благодійні послуги.
• Читайте дітям книги, збирайте вдома хорошу бібліотеку. Великі вчителі завжди використовували художні твори, щоб учити, мотивувати й надихати, до того ж спільне читання – це важлива частина передачі моральної спадщини нашої культури від одного покоління до іншого. При цьому дитячі запитання та коментарі прочитаних розповідей дають батькам важливу інформацію про думки, переконання, інтереси їхніх дітей.
• Обмежуйте грошові витрати дітей. Допомагайте дітям виробляти вдячність за нематеріальну винагороду. У сьогоднішній споживацькій культурі молодь легко вірить у те, що імідж – носіння «правильного» одягу, водіння «правильної» машини й т. п. – це шлях до успіху та щастя. Батьки можуть утверджувати власні цінності, ретельно розподіляючи фінансові ресурси сім’ї та спонукаючи дітей бережливо витрачати кошти, довірені їм.
• Обговорюйте сімейні свята та їх значення. Проводьте сімейні святкування й дотримуйтеся сімейних традицій. Авраам Лінкольн колись сказав, що участь у національних торжествах змушує людей відчувати себе «більш прив’язаними один до одного й міцніше пов’язаними із країною, в якій вони живуть». Відзначаючи та святкуючи сімейні традиції, ви не тільки розвиваєте почуття прихильності й спорідненість з іншими членами сім’ї, ви тим самим створюєте особливого виду «клей», який пов’язує разом усіх нас як людей, членів сім’ї та громадян.
• Використовуйте можливості для навчання. Використовуйте різні ситуації, щоб організувати сімейне обговорення важливих питань. Деякі найбільш ефективні уроки про формування характеру можна брати з повсякденного життя сім’ї. Взаємодія батьків і дітей один з одним і з іншими людьми за межами дому пропонує безліч ситуацій, які можна використовувати, щоб давати дітям цінні уроки про відповідальність, співчуття, доброту й милосердя.
• Розподіляйте домашні обов’язки між усіма членами родини. Навіть якщо вам легше самим прибрати зі столу, винести сміття або завантажити посудомийну машину, аніж чекати цього від дитини, ми зобов’язані допомогти дітям навчитись співвідносити свої власні потреби та бажання з потребами й бажаннями інших членів сім’ї – і, зрештою, інших членів суспільства.
• Розкажіть дітям про чіткі очікування від них і залучайте їх до відповідальності за вчинки. Визначення розумних обмежень і встановлення їх відповідним чином робить батьків моральним авторитетом у своїй родині і дає дітям відчуття безпеки. Правила та обмеження змушують дітей зрозуміти, що ви дбаєте про них для того, щоб вони були гідними людьми.
• Залучайте дітей до позитивних видів діяльності. У дітей і підлітків дивовижний рівень енергії, і завдання полягає в тому, щоби спрямувати цю енергію на корисні заняття, такі як спорт, захоплення, музика або інші види мистецтва, молодіжні групи, такі як скаути, наприклад (у нашій країні теж є їх аналоги). Такі заняття пропагують альтруїзм, турботу та співробітництво, а також дозволяють дітям відчути почуття виконаного обов’язку.
• Навчіться твердо казати «ні» та стояти на своєму. Це природно, що діти – особливо підлітки – виходять за рамки дозволеного й піддають сумніву авторитет батьків. Незважаючи на протести дитини, люблячі батьки повинні твердо стояти на своєму й забороняти дитині займатись потенційно небезпечними видами діяльності.

• Знайте, де знаходяться ваші діти, що вони роблять і з ким. Дорослі повинні за допомогою найрізноманітніших способів доносити дітям свою турботу, свої найкращі очікування від них, а також те, що дорослі всерйоз приймають на себе відповідальність за встановлення поведінкових стандартів, спостереження, супровід і контроль над їх дотриманням. Ризикуючи уславитись «старомодними», наполягайте на зустрічах із друзями своїх дітей та їхніми батьками.

• Уникайте бажання покривати дитину та виправдовувати її неналежну поведінку. Захищаючи дітей від закономірних наслідків їх учинків, ви не зможете навчити їх особистої відповідальності. Також підриває соціальні підвалини й норми той факт, що ви даєте дітям зрозуміти, що вони якимось чином звільнені від дотримання правил, які регулюють поведінку інших людей.
• Цікавтесь, які фільми, шоу й передачі дивляться ваші діти. Хоча існують прекрасні матеріали для перегляду, поширення інформації порнографічного та ненависницького характеру має загрозливий характер у молодіжному середовищі. Словом і прикладом учіть своїх дітей звичок відповідального перегляду. Якщо ви дізнаєтесь, що ваша дитина дивиться щось небажане, відверто поділіться з нею своїми думками із цього приводу, обговоріть, чому такий матеріал ображає цінності вашої родини.

• Пам’ятайте, що Ви — дорослий! Діти відчайдушно потребують батьків, які дбатимуть про встановлення відповідних обмежень дитячої поведінки

та забезпечать їх дотримання. Іноді вміння сказати «Мій тато не дозволяє мені цього» забезпечує дітям можливість уникнути участі в сумнівних заняттях.